|
–ешетил≥вська центральна районна б≥бл≥отека
|
|
Ѕ≥бл≥отека на стор≥нках прест |
|
†††††††† Ќа берегах √овтви живуть ≥ ≥нш≥ птахи. ÷е кулики-травники, поручайники, перев≥зники, чиб≥си.¬ л≥сах заказника зустр≥чаЇмо звичних сойку, д¤тла, соловейка, зузулю, ≥волгу, одуда, малин≥вку, дрозда. Ќа околиц≥ л≥су мешкають птахи в≥дкритих ландшафт≥в Ц ¤струб-канюк, беркут. ‘ауна заказника,¤к ≥ будь-¤кого б≥оценозу, не обмежуЇтьс¤ пташиним св≥том. —еред великих ссавц≥в в окрем≥ роки з`¤вл¤ютьс¤ лос≥, козул≥, вовки, пост≥йно мешкають дикий кабан, лисиц¤, заЇць-русак, њжак, ласка . †††††††††† ѕоблизу р≥чки мешкають: пол≥вка вод¤на - тварина темно-бурого кольору, ¤ка вл≥тку живе поблизу води, а взимку перебираЇтьс¤ на сушу, вод¤ний вуж, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайного св≥тло с≥рим забарвленн¤, та болот¤на черепаха. †††††††††† ≤з земноводних та ¤щ≥рок поширен≥ тритон звичайний, кумка звичайна, ¤щ≥рка прудка, ¤щ≥рка зелена, жаба гостроморда, ропуха. “ритон звичайний вл≥тку мешкаЇ б≥л¤ р≥чки, п≥зн≥ше пересел¤Їтьс¤ на сушу, де живе у вогких зат≥нених м≥сц¤х. Ќа зиму ховаЇтьс¤ п≥д опале лист¤, в нори гризун≥в, п≥д гнил≥ пеньки. ÷¤ тварина маЇ здатн≥сть до регенерац≥њ втрачених орган≥в. †††††††††† –≥чка √овтва Ї м≥сцем поширенн¤ р≥зноман≥тних пр≥сноводних риб. †††††††††† Ќе менш ц≥кавим ≥ своЇр≥дним Ї рослинний св≥т заказника, ¤кий включаЇ в себе прибережно-водн≥, лучно-болотн≥ та л≥сов≥ ф≥тоценози. Ѕ≥л¤ самого берега р≥чки ростуть рог≥з, очерет, частуха подорожникова, стр≥лолист, лепеха, осока та ≥нш≥. –ог≥з та очерет ц≥кав≥ тим, що зростають на глибин≥ вод в 1,5 - 2 м, чого не витримують ≥нш≥ рослини. ƒал≥ у вод≥ бачимо плаваюч≥ рослини Ц б≥ле лататт¤, р¤ска горбата, вольф≥¤ безкоренева, сальв≥н≥¤ плаваюча, що занесен≥ до „ервоноњ книги ”кра≥ни. «аплавн≥ луки заказника† Ї насл≥дком д≥¤льност≥ людини, ¤ка знищила заплавн≥ л≥си, що ран≥ше росли на ц≥й територ≥њ. ‘≥тоценози заплавних лук - це поЇднанн¤ степових, л≥сових та прибережно-водних рослин. †††††††††† Ћ≥сова рослинн≥сть представлена заплавними л≥сами, борами та невеликими д≥бровами. ¬ прируслов≥й д≥л¤нц≥ поширен≥ верба, в≥льха, дуб, ¤сен, л≥сов≥ гал¤вини лучного типу. Ќайб≥льш≥ площ≥ заказника займають д≥л¤нки соснових л≥с≥ↆ посаджених людиною,† що ростуть на перш≥й надзаплавн≥й терас≥. ”мовно вони под≥л¤ютьс¤ на ‘рунз≥вський та ћихн≥вський л≥си. ” борах, окр≥м сосни, зустр≥чаЇмо ≥ дуб, ≥ березу, ≥ чагарников≥ л≥щину та шипшину, й ожину. Ѕагато в сосновому л≥с≥ кв≥ткових рослин. ÷е зимолюбка, верес, молодило тощо. ќс≥нньоњ пори в л≥с≥ можна знайти безл≥ч гриб≥в. “аким чином рослинний св≥т ћихн≥вського заказника в≥д≥граЇ вир≥шальну роль в ≥снуванн≥ ≥нших живих ≥стот, оск≥льки Ї дом≥вкою дл¤ тварин ≥ птах≥в. «береженн¤ неповторного поЇднанн¤ ф≥тоценоз≥в Ї передумовою подальшого ≥снуванн¤ заказника. ћихн≥вський державний орн≥толог≥чний заказник Ц це природоохоронний обФЇкт, де обмежуЇтьс¤ господарська д≥¤льн≥сть людини, а окрем≥ њњ види заборонен≥. ѕопри це заказник зазнаЇ великого антропогенного впливу. Ќайб≥льшого негативного впливу на природу завдають мисливство та рибальство, особливо в пер≥од гн≥здуванн¤ птах≥в та нересту риб, випасанн¤ худоби м≥сцевими с≥льськогосподарськими товариствами, загот≥вл¤ с≥на ≥ викошуванн¤ водноњ рослинност≥ п≥д час гн≥здванн¤ птах≥в. «меншивс¤ негативний вплив такого фактору ¤к внесенн¤ м≥неральних добрив на пол¤, ¤к≥ ран≥ше потрапл¤ли в р≥чку ≥ на заплавн≥ луки. «вичайно, причина цього криЇтьс¤ не в п≥двищен≥ р≥вн¤ еколог≥чного вихованн¤ людей, а в економ≥чних труднощах м≥сцевих господарств. †††††††††† ћихн≥вський заказник ¤к природоохоронний об`Їкт державного значенн¤ в≥д≥граЇ велику роль в охорон≥ природи ѕолтавщини ≥ ”крањни. “еритор≥¤ об`Їкту вид≥лена з метою збереженн¤ та в≥дтворенн¤ окрмих природн≥х компонент≥в на час, необх≥дний дл¤ виконанн¤ поставлених перед заказником завдань ≥ дл¤ п≥дтримки еколог≥чного балансу. ¬ заказнику п≥д охороною знаход¤тьс¤ типов≥ заплавн≥ ландшафти, що Ї м≥сцем гн≥здуванн¤ водоплавних птах≥в, багато з ¤ких занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, або охорон¤ютьс¤ зг≥дно р≥шенн¤ ѕолтавськоњ обласноњ –ади. ”н≥кальне поЇднанн¤ водно-прибережноњ, заплавноњ та л≥совоњ рослинност≥ створюють в заказнику умови дл¤ ≥снуванн¤ багатьох† вид≥в тварин. |
