|
–ешетил≥вська центральна районна б≥бл≥отека
|
|
Ѕ≥бл≥отека на стор≥нках прест |
|
ѕочесн≥ громад¤ни –ешетил≥вщини |
|
√альченко ≤ван ¬асильович |
|
≤. ¬. √альченко Ц вчитель вчител≥в, «аслужений прац≥вник осв≥ти. ѕриродна обдарован≥сть та шл¤хетн≥сть, грунтовна осв≥та, широка ерудиц≥¤, в≥дчутт¤ часу, пост≥йне самонавчанн¤ дають змогу ≤вану ¬асильовичу тримати високу планку кер≥вника, депутата обласноњ ради, голови пост≥йноњ ком≥с≥њ з питань осв≥ти, науки, молод≥жноњ пол≥тики, спорту та культури. ≤ван ¬асильович √альченко народивс¤ в 1947 роц≥. ћати, √анна ¬асил≥вна Ц проста, щира люд¤на ж≥нка-сел¤нка з нелегкою долею. Ѕатько, ¬асиль —ерг≥йович, прийшовши з фронту, разом з односельц¤ми п≥дн≥мав з руњн спалене г≥тлер≥вц¤ми село. Ѕагато л≥т в≥н сто¤в б≥л¤ ковальських м≥х≥в, був майстром на вс≥ руки. оси, сапи, ≥нший реманент виготовл¤в ум≥ло. —≥мТ¤ √альченок, ¤к ≥ багато ≥нших каленик≥вських родин, була робот¤ща з д≥да-прад≥да. ¬≥дзначалас¤ сумл≥нн¤м, на ¤к≥й би д≥л¤нц≥ колгоспного виробництва не трудилас¤. ¬се житт¤ дл¤ них колективн≥ справи Ц таке ж домашнЇ, особисте д≥ло, ¤к турбота про добробут у господ≥. ÷е передали й синов≥Е —амост≥йн≥сть у ≤вана про¤вилас¤ рано. —ам записавс¤ до першого класу. ѕо сус≥дству жив учитель ≤ван ¬асильович ѕ≥хул¤, ¤кий ≥ зац≥кавив хлопц¤ шк≥льним житт¤м. “ож† перед першим вереснем ¬ан¤ напол≥г: Ђ≤ду вчитисьЕї. ’лопц¤ вабили точн≥ науки Ц математика, ф≥зика. ¬≥н був сильним учнем, вид≥л¤вс¤ й орган≥заторськими зд≥бност¤ми, весел≥стю, любив спортЕ ўоранку за к≥лька к≥лометр≥в в старш≥ класи у —ухораб≥вську школу герой нашоњ розпов≥д≥ посп≥шав на велосипед≥, коли п≥шки, а ¤к засн≥жить Ц на лижах. Ќа уроках продовжував все схоплювати† Ђна льотуї. ¬се б≥льше захоплювавс¤ точними науками.†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ школи ≤ван продовжуЇ навчанн¤ в ѕолтавському пед≥нститут≥ ≥м. ¬. √. ороленка на ф≥зико-математичному факультет≥, де глибше вивчаЇ математику ≥ ф≥зику, п≥знаЇ найточн≥ш≥ детал≥ педагог≥чного процесу, його глибинн≥ джерела Ц духовний св≥т учн¤. ¬ той же час в≥н активний учасник р≥зних спортивних змагань, конкурс≥в. ¬елосипедний став дл¤ хлопц¤ основним видом спорту, в≥н виконав норматив майстра спорту —–—–. ќдночасно з велоспортом брав участь у с≥льськ≥й футбольн≥й команд≥, ¤ка неодноразово займала призов≥ м≥сц¤. Ќебайдужий ≥ нин≥ до спорту. ќсь уже к≥лька рок≥в п≥др¤д† у алениках провод¤тьс¤ футбольн≥ матч≥ с≥льських команд на приз в≥домого земл¤ка. ÷≥нн≥сть зерна визначаЇтьс¤ його поживн≥стю, людськ≥ ц≥нност≥ Ц тою користю, ¤ку може принести кожен з нас оточуючим, р≥дн≥й м≥сцевост≥, крањн≥. ¬с≥, хто знаЇ ≤вана ¬асильовича чи просто ¤к людину, чи фах≥вц¤, говор¤ть, що в≥н вм≥Ї ц≥нувати дружбу, самов≥ддано допомагати земл¤кам, його поради завжди в≥дсв≥чують мудр≥стю, без навТ¤зуванн¤ своЇњ думки. Ђ”читель Ц майстер житт¤ї - кажуть у народ≥. ј щоб бути справжн≥м учителем ≥ хорошим орган≥затором, треба мати талант в≥д Ѕога. “аким талантом в повн≥й м≥р≥ волод≥Ї ≤ван ¬асильович. ” колег в≥н ц≥нуЇ орган≥зован≥сть, творч≥сть, самост≥йн≥сть, гнучк≥сть мисленн¤. ƒо прийн¤тт¤ р≥шень ставитьс¤ розсудливо ≥ вдумливо. …ому притаманн≥ наполеглив≥сть, принципов≥сть, вимоглив≥сть до себе та п≥длеглих, люд¤н≥сть, високий профес≥онал≥зм, компетентн≥сть. ¬≥н ум≥Ї згуртувати навколо себе однодумц≥в, ¤к≥ працюють ¤к одна команда. ћабуть, в цьому ≥ пол¤гаЇ педагог≥чна творч≥сть кер≥вництва ≤. ¬. √альченка. Ќа посад≥ директора ременчуцького педучилища ≤ван ¬асильович чимало зробив дл¤ розвитку матер≥ально-техн≥чноњ бази цього навчального закладу. “ут не лише все заохочуЇ до знань, а Ї можлив≥сть реал≥зувати своњ мистецьк≥ захопленн¤, займатис¤ спортом. ƒл¤ студент≥в створено чудову соц≥ально-побутову ≥нфраструктуру.
¬они поважають свого директора ≥ викладача за справедлив≥сть, тактовн≥сть, пор¤дн≥сть, вм≥нн¤ вислухати, зрозум≥ти, за ц≥каве викладанн¤ предмета. ¬с≥ помисли ≤. ¬. √альченка спр¤мован≥ на те, щоб п≥дготувати юне покол≥нн¤ до самост≥йного житт¤ у складному св≥т≥ ринкових в≥дносин. Ђѕодвижник ≥ ентуз≥аст, людина розумна ≥ талановита. —аме завд¤ки таким люд¤м осв≥т¤нська нива ѕолтавщини колоситьс¤, школа живе, д≥Ї, розправл¤Ї крилаї, - так оц≥нюЇ нашого земл¤ка в своњй книз≥ ЂЌема в житт≥ нап≥вц≥ниЕї його однокурсник ≥ побратим по духу ≤ван ќхр≥менко. Ѕезмежна син≥вська любов ≤вана ¬асильовича до р≥дного краю, односельчан, р≥дн≥ Ї вз≥рцевою. Ќад≥йн≥стю, профес≥онал≥змом, в≥ддан≥стю своњй мал≥й батьк≥вщин≥ в≥н здобув любов та великий авторитет серед земл¤к≥в. —екрет його сили в тому, що в≥н творить св≥т навколо себе ≥ себе в цьому св≥т≥ своЇю любовТю до людей, знанн¤ми, працею. ≤ван ¬асильович рад≥Ї життю, незважаючи н≥ на ¤к≥ обставини, не опускаючи рук, в≥н в≥рить в себе, в своњх колег, своњх земл¤к≥в, стаючи необх≥дним дл¤ ≥нших. |
