|
–ешетил≥вська центральна районна б≥бл≥отека
|
|
Ѕ≥бл≥отека на стор≥нках прест |
|
ЋјЌƒЎј‘“Ќ»… «ј ј«Ќ» УўербакиФ ƒата виникненн¤:†††††† 4 вересн¤ 1995† року ††††††† —то¤ть замислен≥ дуби †††††† Ќад тихою водою. ††††† Ћюби природу, о люби, ††††††† ўоб буть самим собою ! ††† Ћюби ц≥ трави, озерце †††† ƒо щаст¤, до нест¤ми.
¬.—осюра
†††††††††† ™ на –ешетил≥вщин≥, у самому центр≥ осп≥ваного митц¤ми полтавського краю, мальовнича м≥сцина, найкращий вид на ¤ку в≥дкриваЇтьс¤ з гори, що знаходитьс¤ на п≥вшл¤ху з –ешетил≥вки на ∆овтневе. ѕолудневоњ пори, коли сонце в зен≥т≥ ≥ в гар¤чому л≥тньому неб≥ бринить - розливаЇтьс¤ п≥сн¤ степового жайвора, в незчисленних луках вируЇ житт¤. ѕовнитьс¤ долина† пташиним гам≥ром, а в степових, водно-болотних та л≥сових м≥сцевост¤х зростаЇ безл≥ч рослин, серед ¤ких багато р≥дк≥сних та ц≥лющих. †††††††††† ¬далин≥, аж ≥з небокраю, блакитною стр≥чкою блукаЇ, губл¤чись в очеретах, невеличка р≥чечка √овтва √рузька. ќбаб≥ч нењ шелест¤ть д≥брови ≥ в≥льшаники, а тих≥ верби ≥ плакуч≥ ≥ви шепочуть навколо ¤скравих, залитих золотавим сонцем лук. яскравий ≥ водночас типовий л≥состеповий полтавський краЇвид долини Ї еталонним. “ому ≥ було утворено в н≥й 4 вересн¤ 1995 року р≥шенн¤м ѕолтавськоњ обласноњ ради ландшафтний заказник м≥сцевого значенн¤ УўербакиФ .¬≥н маЇ площу в 289,2 га ≥ розм≥щений м≥ж селами √олуби та ƒмитренки –ешетил≥вського району.¬ заказника пТ¤ть господар≥в Ц –ешетил≥вське л≥сництво Ќовосанжарського держл≥сгоспу (48 га), ∆овтнева (71 га) та –ешетил≥вська (48,6 га) селищн≥, укоб≥вська (90,9 га) та Ћобач≥вська (30,7 га) с≥льськ≥ ради. †††††††††† ƒ≥статис¤ до ландшафтного заказника можна к≥лькома шл¤хами. —елище –ешетил≥вка, ¤ке знаходитьс¤ за 5 к≥лометр≥в в≥д заказника, розм≥щене на 300 к≥лометр≥ автотраси ињв-’арк≥в, а в селищ≥ ∆овтневе, розташованому на п≥вн≥ч в≥д Уўербак≥вФ, знаходитьс¤ зал≥знична станц≥¤ –ешетил≥вка ѕ≥вденноњ зал≥зниц≥. « обох селищ до заказника легко д≥статис¤ спочатку асфальтовою, а пот≥м грунтовими дорогами. †††††††††† “еритор≥¤ ландшафтного заказника УўербакиФ ¤вл¤Ї собою природний комплекс (лучн≥ та заболочен≥ д≥л¤нки вздовж р≥чки √овтва. частково зал≥снен≥, м≥сц¤ми остепнен≥), ¤кий маЇ велике значенн¤ ¤к резерват р≥зноман≥тноњ флори, зокрема рег≥онально р≥дк≥сних (анемона л≥сова, валер≥ана висока) та л≥карських рослин (родовик л≥карський, буквиц¤ л≥карська, живок≥ст л≥карський). †††††††††† «аказник створений з метою охорони та збереженн¤ в придатному стан≥ ц≥нного природного комплексу, що маЇ особливу природоохоронну, наукову, естетичну та п≥знавальну ц≥нн≥сть. †††††††††† ќсновними завданн¤ми заказника Ї збереженн¤ типових природних ландшафт≥в, ¤к≥ мають особливе естетичне значенн¤; збереженн¤ та охорона ц≥нного природного комплексу з р≥зноман≥тною флорою, зокрема рег≥онально р≥дк≥сними та л≥карськими рослинами; п≥дтриманн¤ загального еколог≥чного балансу в рег≥он≥; поширенн¤ еколог≥чних знань. ¬ залежност≥ в≥д р≥вн¤ грунтових вод, ¤кий визначаЇтьс¤ рельЇфом, на територ≥њ заказника вид≥л¤ютьс¤ 5 р≥вн≥в рослинних еколог≥чних угруповань: водний, прибережно-водний, лучний та л≥совий, остепнен≥ луки на п≥двищенн¤х. ” флористичному в≥дношенн≥ територ≥¤ Ї досить багатою. «начну площу займаЇ прибережно-водна ≥ водна рослинн≥сть. ѕрибережно-водна рослинн≥сть флористично багатша, н≥ж водна. ѓњ угрупованн¤ трапл¤ютьс¤ на вс≥й територ≥њ заказника. ѕереважають угрупованн¤ рогоз≥в вузько- ≥† широколистого та очерету звичайного. ¬одна рослинн≥сть зосереджена здеб≥льшого на заплавних д≥л¤нках р≥чки √овтва √рузька. Ќайб≥льше поширен≥ п≥дводн≥ угрупованн¤ занурених вид≥в Ц кушира темно-зеленого, водопериц≥ к≥льчастоњ. †ѕрибережно-водна рослинн≥сть р≥чки √овтва. ѕлавнев≥ умови (в≥дсутн≥сть теч≥њ, незначна глибина) на значн≥й площ≥ водного зеркала р≥чки спри¤ють розвитку р≥зноман≥тт¤ рдестових. ≤з вид≥в з плаваючим лист¤м поширений жабурник звичайний, ≥з нап≥взанурених Ц вод¤ний р≥зак алоЇвидний та угрупованн¤ лататтЇвих Ц глечик≥в жовтих та лататт¤ б≥лого. ’ребетн≥ тварини водно-болотного фаун≥стичного комплексу на територ≥њ заказника представлен≥ з достатньою повнотою форм. ќсобливо р≥зноман≥тним Ї св≥т птах≥в. ƒом≥нуюче м≥сце в гн≥здовий пер≥од займають так≥ види, ¤к погонич, курочка вод¤на, синиц¤ вусата, очерет¤нки лучна та дроздовидна. —ередньочисельними бувають чапл¤ с≥ра, крижень, чирок-тр≥скунок, лунь болотний, пастушок, лиска, бугай. «ростаЇ к≥льк≥сно ≥ ¤к≥сно орн≥тофауна водно-болотних б≥отоп≥в п≥д час сезонних м≥грац≥й. ¬ цей час середньочисельними стають р≥зн≥ види гусей, качок, кулик≥в та ≥нших. ‘ауна типових б≥л¤водних ссавц≥в небагата. “ут мешкають кутора звичайна, видра, ондатра, пол≥вка вод¤на, бобер. —клад батрахофауни водно-болотних уг≥дь Ї перес≥чний (жаба озерна, джерел¤нка червоноочерева). —еред плазун≥в пост≥йними мешканц¤ми Ї черепаха болотна, вуж≥ звичайний та вод¤ний. Ќа вир≥вн¤них та п≥двищених елементах рельЇфу заказника переважають заболочен≥ та справжн≥ остепнен≥ луки. Ќайб≥льшим р≥зноман≥тт¤м в≥др≥зн¤ютьс¤ волог≥ луки з переважанн¤м осок та лепешн¤ка. —тепов≥ д≥л¤нки на територ≥њ заказника репрезентують типову дл¤ Ћ≥вобережного Ћ≥состепу флору та рослинн≥сть р≥знотравно-типчаково-ковилових степ≥в , схилах переважають угрупованн¤ тонконога вузьколистого з типовим флористичним ¤дром, у склад≥ ¤кого в≥зерунки створюють типов≥ лучн≥ рослини: волошка лучна з ф≥олетовими кошиками, родовик л≥карський з темно-червоними головчастими суцв≥тт¤ми, цикор≥й або петров≥ батоги ≥з блакитними кошиками. “ут ≥ рожев≥ суцв≥тт¤ буквиц≥ л≥карськоњ, ≥ жовт≥ Ц п≥дмаренника справжнього та рожево-л≥лов≥ свеб≥жниц≥ польовоњ Ц вс≥х не перел≥чити. в≥тують келер≥¤ греб≥нчаста, костриц¤ вал≥ська, тимоф≥њвка степова, чаполоч повзуча, осока ранн¤, жовтец≥ ≥лл≥р≥йський та багатокв≥тковий, шавл≥¤ степова, люцерна румунська, материнка звичайна, р≥зак звичайний, зал≥зн¤к бульбистий та ≥нш≥. «начн≥ куртини утворюють ≥ так≥ л≥карськ≥ рослини: чебрець ћаршалл≥в, зв≥роб≥й звичайний, подорожник середн≥й, чистець транс≥льванський, парило звичайне та цмин п≥сковий. ¬ажливою созолог≥чною характеристикою степових угруповань заказника Ї утворенн¤ р≥дк≥сними видами флори чисельних попул¤ц≥й. –ослинн≥сть степових д≥л¤нок Уўербак≥вФ. ƒо таких належать: анемона л≥сова, живок≥ст л≥карський, валер≥ана висока, брандушка р≥знокольорова, г≥ацинтик бл≥дий. ” межах лучних степ≥в серед хребетних найб≥льше поширен≥ птахи Ц плиска жовта, жайворонок польовий та чекан луговий, перепел, деркач, кур≥пка с≥ра, в≥вс¤нка очерет¤на, кобилочка р≥чкова. —еред ссавц≥в фоновими Ї заЇць-русак, пол≥вка сх≥дноЇвропейська, сл≥пак звичайний, хомТ¤к звичайний. ≤з типових амф≥б≥й варто в≥дм≥тити ропуху зелену, а з плазун≥в Ц ¤щ≥рку прудку. Ћ≥сов≥ д≥л¤нки в заказнику можна розд≥лити на дв≥ групи Ц д≥брови та заплавн≥ л≥си. ќснову деревостану д≥бров формують дуб, клени гостролистий ≥ польовий, липа серцелиста. ѕ≥дл≥сок утворюють клен татарський, л≥щина звичайна, р≥зн≥ види гльоду, терен, акац≥¤. ƒосить часто чагарники утворюють на узл≥сс¤х суц≥льн≥ смуги . “равТ¤ний покрив л≥сових ценоз≥в р≥зноман≥тний за видовим складом, утворений типовими л≥совими рослинами. —уц≥льними пл¤мами вкривають грунт зарост≥ розх≥дника звичайного. ќкрем≥ куртини в л≥с≥ утворюЇ з≥рочник ланцетовидний. —еред зеленого л≥сового травТ¤ного килиму вид≥л¤ютьс¤ темно-зелен≥ гони з довгими вузькими пониклими листками, що спадають на грунт. ÷е осока волосиста Ц нев≥дТЇмний компонент рослинного покриву широколист¤них л≥с≥в ѕолтавщини. |