|
–ешетил≥вська центральна районна б≥бл≥отека
|




|
Ќе допусти помилки у житт≥.
¬ –ешетил≥вськ≥й центральн≥й районн≥й б≥бл≥отец≥ в≥дбулас¤ зустр≥ч р≥зних покол≥нь по злободенн≥й тем≥† Ц ц≥нност≥ людського житт¤, штучного перериванн¤ ваг≥тност≥. ” заход≥ прийн¤ли участь ветеран-актив≥ст Ќечитайло ћ.я., б≥бл≥отекар≥ ¬овканич ќ.ћ., –агул≥на ќ.ќ., учениц≥ –ешетил≥вського художнього профес≥йного л≥цею, гр. 22 Ђ¬ишивальниц≥ї та гр. 15 Ђ«акр≥йникиї, заступник директора л≥цею з виховноњ роботи ”бийвовк ¬.¬. «а основу обговоренн¤ була вз¤та книга ћиколи яковича Ќечитайла Ђ√р≥шниц¤ї, написати ¤ку автора спонукали реальн≥ под≥њ. ” н≥й змальовано еп≥зод з житт¤ одинокоњ ж≥нки, дол¤ ¤коњ не склалас¤ через скоЇний у д≥воч≥ л≥та† гр≥х - вона позбавила житт¤ свого ненародженого сина, штучно перервавши ваг≥тн≥сть. ћикола якович, ¤кий Ї автором книг Ђƒорога до щаст¤ї, Ђƒ≥т¤м про д≥тей в≥йниї, Ђѕерша ¤линка мого дитинстваї, Ђ он¤ч≥ сльозиї, розпов≥в про те, що незважаючи на голодн≥ повоЇнн≥ роки, його мама† - солдатська вдова, змогла прогодувати сама трьох д≥тей, при цьому дала њм добру життЇву науку, вивела в люди. ∆≥нка до к≥нц¤ житт¤ зберегла в≥рн≥сть своЇму коханому чолов≥ков≥. «устр≥ч стала активним д≥алогом на тему подружньоњ в≥рн≥ст≥ та дошлюбноњ стриманост≥. √оворити про статев≥ стосунки у середовищ≥ молод≥ стало нормою ≥ це не означаЇ, що молод≥ люди Ї аморальними, безв≥дпов≥дальними, просто час тепер ≥нший ≥ вимоги, умови, в ¤ких живе молодь, тепер теж ≥нш≥. јле ¤к би то не було, а норм морал≥ н≥хто не в≥дм≥н¤в. ѕрисутн≥ дискутували щодо зареЇстрованого у ¬ерховн≥й –ад≥ законопроекту про заборону аборт≥в. —аме, майбутньоњ дол≥ присутн≥х в аудитор≥њ д≥вчат торкнутьс¤ зм≥ни, повТ¤зан≥ з його прийн¤тт¤м.† ”чениц≥ не одобрюють аборти, але вони проти заборони перериванн¤ ваг≥тност≥ у законодавчих документах. ћайбутн≥ ж≥нки хочуть мати право вибору, хоча тут думки були неоднозначн≥, адже постало питанн¤ христи¤нськоњ морал≥, ¤ка визнаЇ людське житт¤ з моменту зачатт¤, а аборти за смертний гр≥х. ƒ≥вчата усв≥домлюють важлив≥сть рол≥ с≥мТњ у вихованн≥ д≥тей, плануванн¤ ваг≥тност≥. јле незапланована ваг≥тн≥сть у неповнол≥тн≥х Ц це вже не поодинок≥ випадки, ¤к колись, ≥ л≥цей, де переважна к≥льк≥сть учн≥в Ц д≥вчата, не вин¤ток. “о переривати одиноким неповнол≥тн≥м мамам ваг≥тн≥сть, чи н≥? ƒ≥вчата виступають проти, нав≥ть, ¤кщо це йтиме врозр≥з з порадами р≥дних, друз≥в. ѕри цьому вони розум≥ють, з ¤кими матер≥альними, психолог≥чними труднощами доведетьс¤ мати справу молодим матер¤м. ѕостало ≥ в≥чне питанн¤: батьк≥в ≥ д≥тей. як ви¤вилос¤, не завжди ц¤ проблема в д≥т¤х. ¬разила фраза одн≥Їњ з учениць: ЂЌас тут половина виросла без батьк≥в, та краще вже не мати н≥¤кого батька, н≥ж такого, що пТЇ, бТЇ, принижуЇ вс≥х член≥в с≥мТњї. як≥ с≥мейн≥, моральн≥ ц≥нност≥ може отримати дитина в≥д свого батька раз говорить так≥ слова? Ѕ≥бл≥отекар≥ розпов≥дали учн¤м про традиц≥њ украњнського народу, що ірунтувалис¤ на рел≥г≥йному св≥тогл¤д≥, шануванн≥ с≥м'њ та ж≥нки, саме ¤к матер≥ та нос≥¤ житт¤, дбайливого ставленн¤ до дитини. “а учениц≥ прикладами з житт¤ довели, що ж≥нки в сучасному сусп≥льств≥ стикаютьс¤ зовс≥м з ≥ншим в≥дношенн¤м до себе. «устр≥ч стала своЇр≥дним м≥стком м≥ж покол≥нн¤ми: старш≥ ближче зрозум≥ли проблеми молод≥, а т≥ замислились над п≥дн¤тими питанн¤ми. ћикола якович Ќечитайло та прац≥вники б≥бл≥отеки побажали д≥вчатам† берегти себе, дбати про своЇ здоровТ¤, в≥днайти справжнЇ коханн¤, створити с≥мТю, народити д≥тей, не допустити помилок, ¤к≥ ¤к≥ будуть пересл≥дувати все житт¤. ≤ ск≥льки л≥т би не пройшло ≥ ск≥льки зим Ц ƒушевний б≥ль н≥коли не зникаЇ. ѕомилку зробиш ≥ не зовс≥м молодим, ј б≥ль душевний увесь час тебе караЇЕ ¬≥ра ≤ноземцева |


