|
–ешетил≥вська центральна районна б≥бл≥отека
|
|
Ѕ≥бл≥отека на стор≥нках прест |
|
–ешетил≥вський район розташований у центральн≥й частин≥ ѕолтавськоњ област≥. ћежуЇ з ƒиканським, ѕолтавським, Ќовосанжарським, озельщинським, ¬еликобагачанським, обел¤цьким ≥ √лобинським районами. “еритор≥¤ Ч 1009,8 кв. м. ¬ район≥ нал≥чуЇтьс¤ 83 населен≥ пункти. —таном на 01.01.2002 року проживаЇ близько «ќ тис¤ч чолов≥к: абсолютна б≥льш≥сть украњнц≥в, 0,06 % Ч ≥нш≥ нац≥ональност≥. ѕоверхн¤ району р≥внинна. —учасний рельЇф сформувавс¤ п≥д впливом внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х сил «емл≥, переважно прот¤гом кайнозойськоњ ери. √оловн≥ риси рельЇфу були закладен≥ в неогеновий пер≥од, коли формува≠лась р≥чкова мережа. ƒо штучних форм рельЇфу можна в≥днести фактичний земельний вал у район≥ с. Ўрамки та кургани. ¬елика к≥льк≥сть ірунту вимиваЇтьс¤ водою ≥ видуваЇтьс¤ в≥тром. –айон багатий на природний газ, торф та буд≥вельн≥ матер≥али. « п≥вноч≥ на п≥вденний зах≥д –ешетил≥вщину перер≥заЇ р≥чка √овтва, на зах≥дн≥й меж≥ району Ч р≥чка ѕсьол.
–ешетил≥вський район утворено ≥з –ешетил≥вськоњ та ƒемид≥вськоњ волостей ѕолтавського пов≥ту та улик≥вськоњ волост≥ обел¤цького пов≥ту в склад≥ 16 с≥льрад. ѕлоща району на той час була 572 кв. верстви, населенн¤ Ч 35437 чол. « лютого 1932 р. до вересн¤ 1937 р. –ешетил≥вський район був у склад≥ ’арк≥вськоњ област≥, а з 1937 р. в≥днесений до новоутвореноњ ѕолтавськоњ област≥. «а даними† перепис≥в населенн¤ району складало: 1926 p. Ч62913 чол., 1939 р. Ч 53333чол. ” пер≥од н≥мецькоњ окупац≥њ (вересень 1941 Ч вересень 1943 pp.) ≥з 141 населеного пункту спалено 30, зруйновано 7 л≥карень, 3 пол≥кл≥н≥ки, 31 школу, 11 клуб≥в, 1 к≥нотеатр, пограбовано ≥ знищено майно. «агальна сума нанесених окупантами збитк≥в складала 2032317000 крб. Ќа 01.01.1962 р. в район≥ проживало 28300 жител≥в, втому числ≥ в смт –ешетил≥вка Ч 8700 чол. ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– в≥д 30.12.1962 р. в зв'¤зку з укрупненн¤м район≥в –ешетил≥вський район зб≥льшивс¤ за рахунок частини територ≥њ ¬еликобагачанського та Ќовосанжарського район≥в, а к≥льк≥сть с≥льських населених пункт≥в зб≥льшилась до 269. ” нин≥шн≥х межах –ешетил≥вський район ≥снуЇ з 8 грудн¤ 1966 року. —учасного арх≥тектурного обличч¤, соц≥ально-культурного р≥вн¤ розвитку в≥н набув з початку 80-х рок≥в. —творена координац≥йна рада на чол≥ з ≤. √. Ѕоровенським очолила Ђбуд≥вельний ≥ господарський бумї. ÷е спри¤ло проведенню газиф≥кац≥њ району, забезпеченню житлом населенн¤, створенню сучасноњ мереж≥ охорони здоров'¤ ≥ торг≥вл≥, осв≥ти ≥ культури, дорожньому буд≥вництву. —ьогодн≥ в –ешетил≥вському район≥ розроблена ѕрограма Ђ–ешетил≥вщина-2010ї. ≈коном≥ка району маЇ аграрно-промисловий характер. ќснову јѕ складаЇ с≥льське господарство, ¤ке характеризуЇтьс¤ зерново-бур¤ковим напр¤мком з розвитком тваринництва. Ќал≥чуЇтьс¤ 30 господарств, ¤к≥ реформован≥ з колгосп≥в у господарства р≥зних форм власност≥ на приватних засадах. р≥м цього, на територ≥њ району д≥ють 64 фермерськ≥ господарства, за ¤кими значитьс¤ 2668 га земл≥. ¬сього с≥льськогосподарських уг≥дь 85,4 тис. га, ≥з них 67,8 тис. га р≥лл≥, 11,3 тис. га с≥ножатей, 5 тис. га пасовищ, 0,8 тис. га багатор≥чних насаджень.
— и в а† д а в н и н а
≤сторичне кор≥нн¤ земл≥ решетил≥вськоњ с¤гаЇ в глибину тис¤чол≥ть. —в≥дченн¤м цьому Ч заф≥ксован≥ археологами на територ≥њ району поселенн¤ епохи неол≥ту, енеол≥ту та землеробських племен черн¤х≥вськоњ культури, 15 ск≥фських та понад 50 ранньослов'¤нських курган≥в, 322 козацьк≥ кургани XVIЧXVIII ст. ≤ 1239 року решетил≥вськ≥ земл≥ спустошили монголо-татари, в середин≥ XIV ст. вони потрапили п≥д владу ¬еликого кн¤з¤ Ћитовського. ƒовгий час край знаходивс¤ у волод≥нн≥ кн¤з≥в √линських. « часу Ћюбл≥нськоњ ун≥њ 1569 року в≥н потрапл¤Ї п≥д владу польських корол≥в. « к≥нц¤ XVI ― у перш≥й половин≥ XVII ст. територ≥¤ сучасноњ –ешетил≥вщина входила до складу ћиргородського або ћиргородсько-ѕолтавського староства ињвського воЇводства. ” цей пер≥од почалас¤ нова хвил¤ колон≥зац≥њ ― в основному украњнськими козаками та сел¤нами-переселенц¤ми з ѕравобережж¤. √артувалась тут сталь козацька. —в≥т д≥знавс¤ про –ешетил≥вку завд¤ки топограф≥чн≥й карт≥, складен≥й французьким ≥нженером ≥ картографом √≥йоном Ћева сером де Ѕопланом, вм≥щен≥й в його ун≥кальн≥й прац≥ Ђќпис ”крањниї, ¤ка була опубл≥кована у ‘ранц≥њ в 1650 роц≥. «асноване було м≥стечко, ¤к св≥дчать легенди ≥ перекази, на початку XVII стол≥тт¤ козаком-пластуном –ешетило, ¤кий мав тут свою пас≥ку. ƒо початку ¬извольноњ в≥йни було воно власн≥стю польського магната, кор≥нного гетьмана —тан≥слава онецпольського. ¬перше в ≥сторичних л≥тописах ≥ джерелах згадуЇтьс¤ п≥д 1638 роком, у звТ¤зку з сел¤нсько-козацьким повстанн¤м п≥д проводом якова ќстр¤нин≥.
Ќа меж≥ стол≥ть
«а даними перепису 1900 року в м≥стечку –ешетил≥вка –ешетил≥вськоњ волост≥ ѕолтавського пов≥ту було дв≥ с≥льськ≥ громади (общини): –ешетил≥вська козача, до ¤коњ входили також козаки хутор≥в √аркав≥, √орбенки, ƒжепки, ƒуськи, —емикози, ѕрокоп≥вка, ’оруженки та Ўку-руп≥њ,Ч всього 989 двор≥в, населенн¤ 6108 чолов≥к, з них чолов≥к≥в Ч 2786, ж≥нок Ч 3322, ≥ –ешетил≥вська громада сел¤н-власник≥в (колишн≥ кр≥паки), до ¤коњ, кр≥м сел¤н самоњ –ешетил≥вки, входили ≥ колишн≥ кр≥паки навколишн≥х хутор≥в ¬≥тки, ¬овки, ƒр¤гуни, ≤сички, ар¤чки, √анж≥, Ќењли, Ќовосел≥вка, Ѕортники, «ас¤дьки, Ѕлохи, ¬асиленки, оп'¤ки, уцеволи, ѕ≥дгор¤ни, ѕедьки, ѕужањ, “упкали, “упкали на ¬ал¤х (що означало Ђтупали на балахї Ч так називавс¤ хут≥р, заселений нащадками кр≥пак≥в-актор≥в ¬. —. ѕопова) та ≥н., де нал≥чувалос¤ 902 двори, 5812 тис¤ч чолов≥к населенн¤, з них чолов≥к≥в Ч 2495, ж≥нок Ч 3317.
„ерез революц≥њ ≥ в≥йни
¬ 1905 роц≥ створено –ешетил≥вське споживче товариство, на кошти ¤кого в≥дкрито низку лавок-магазин≥в, орган≥зовано благод≥йницьку д≥¤льн≥сть. “овариство оп≥кувалос¤ л≥карнею, вид≥л¤ло кошти дл¤ шк≥л. ѕерша св≥това в≥йна, ¤ка вибухнула в серпн≥ 1914 року, ще б≥льше пог≥ршила становище народу. Ћюди гинули на фронтах, поверталис¤ додому кал≥ками. √осподарська розруха охопила село. —коротилис¤ пос≥вн≥ площ≥ Ч ¤к через нестачу робочих рук, так ≥ через в≥дсутн≥сть пос≥вного матер≥алу. ¬рожайн≥сть у пов≥т≥ зменшилас¤. ÷≥ни на продукти ≥ товари першоњ необх≥дност≥ зросли на 300Ч350 в≥дсотк≥в ≥ у вс≥й ѕолтавськ≥й губерн≥њ, сел¤ни –ешетил≥вщини вимагали Ђсправедливогої перерозпод≥лу ≥ припиненн¤ кривавоњ б≥йн≥. (ƒо реч≥, село Ўил≥вка стало чи не Їдиним населеним пунктом ”крањни, жител≥ ¤кого на власн≥ кошти збудували ≥ 1 травн¤ 1919 р. урочисто в≥дкрили пам'¤тник земл¤кам - жертвам рос≥йсько-¤понськоњ та першоњ св≥товоњ воЇн). ¬ березн≥ 1917 року п≥сл¤ одержанн¤ зв≥стки про пад≥нн¤ самодержавства в –ешетил≥вц≥ з представник≥в земства та кооператор≥в створили волосний громадський ком≥тет, ¤кий ≥ став м≥сцевим органом “имчасового ур¤ду. јле дл¤ сел¤н зм≥на влади пройшла майже непом≥тно. ¬. √. ороленко про ц≥ под≥њ писав: Ђƒесь далеко шумить гроза, у столиц¤х ллЇтьс¤ кров... ј у нас тут повний спок≥й. Ќ≥ ентуз≥азму, н≥ п≥днесенн¤. ќч≥куванн¤ї. |
